Модерн, як глобальне художнє спрямування, яке набуло поширення в останньому десятилітті XIX – початку XX століття, ввібрав у себе вплив стільких національних культур і традицій, що поділ його на окремі підвиди вельми умовно. У Німеччині модерн називають “югендштиль” (Jugendstil), тобто в буквальному перекладі “молодий стиль”, у Франції – “ар нуво” (art nouveau, тобто “нове мистецтво”). У британців у ході епітет “сучасний”. В Австрії модерн називають терміном “сецесія” від німецького слова “відокремлення”. Характерні риси стилю: плавність, пластичність, декоративність. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум’я, хвилястих ліній, запозичених у природи.
Bernard Bloch був видатним підприємцем у галузі керамічної промисловості та створив знаменитий завод Б. Блох & Ко, який у 1920 році був перейменований на Eichwald Porcelain та Stove Factory Bloch & Co. У 1864 році Anton Tschinkel заснував виробництво майоліки. У 1874 почалося виробництво порцеляни. У 1885 році компанія Teichart (Мейсен) купила завод і використовувала заготівлі та форми Мейсена. Це був перший завод виробництва “onion” моделі в Чехії. 1869 року Bloch придбав підприємство з виготовлення глиняної та фаянсової продукції у родини Хафф. Виробництво було засноване у місті Hohenstein (сьогодні Uncin). Характерною особливістю було створення багато прикрашених виробів із глянсовою кольоровою глазур’ю. Предмети як художнього, і прикладного характеру були поширені по всій Австро-Угорської імперії. Це були кавові та чайні сервізи з коричневого, зеленого, червоного чи бронзового кольору, тарілки, вази та декоративні плитки. В 1895 Bernard Bloch розширив область своєї діяльності, купивши процвітаючу фірму С. Teichert (Мейсен), що базувалася в Айхвальд (нині місто Dubi).
Окрім порцеляни та фігурного фаянсу, Блох налагодив виробництво плитки кахельних печей. Під час Другої світової війни завод був конфіскований нацистами та проданий компанії д-ру H. Wider & Co з німецької Тюрінгії. Після війни, в 1947 році, завод був націоналізований і об’єднаний з іншими фарфоровими заводами в компанію під назвою Duchcovsky фарфор (Duchcov фарфор). Виробники продовжували використовувати той самий логотип, що й до націоналізації.
матеріали взято з антик форум, фото вази з приватної колекції
