Пра́зький гріш – це одна з найпопулярніших монет Середньовіччя. Празькі гроші карбували з 1300 по 1547 роки та використовували як міжнародну валюту у Польщі, Угорщині, Литві, Русі, Німеччині, Білорусі, Молдові та Австрії. На лицьовій стороні монети зображено корону, а на зворотній – лева з роздвоєним хвостом. По колу напис: Grossi Pragenses. Є версія, що від слова grossus – “великий” – походить поняття “гріш”, “гроші”. Саме від цієї монети в Україні завелося слово гроші.
За 60 кілометрів від Праги у першій половині ХІІІ століття було засновано місто Кутна Гора. Кажуть, на одному із його пагорбів одного разу заснув монах. У сні йому привиділися срібні злитки, а прокинувшись, він і справді виявив поклади срібла. Освоюючи монастирські околиці абатства Зедлєц, ченці виявили багатющі запаси срібних руд. Так розпочалася європейська «срібна лихоманка». Щорічно у Кутній Горі добували понад третину європейського срібла.
1297 року на престол у Чехії зійшов Вацлав ІІ (1283–1305) – король, під час правління якого Богемія стала однією із наймогутніших європейських держав.
Король наказав власникам срібних копалень усе видобуте срібло здавати на державний монетний двір. Саме цим пояснюється розташування монетного двору в центрі видобутку срібла — Кутній Горі, а не у столичній Празі. Вацлав ІІ встановив обмеження й для іноземців. Їм заборонялося купувати та вивозити срібло з Чехії інакше як у монетному вигляді.
Крупну монету – гріш з кутногірсього срібла – для Вацлава ІІ виготовили майстри із Флоренції. На реверсі цієї монети був зображений лев на двох лапах з роздвоєним хвостом, а поруч легенда – „GROSSI: PRAGENSES”. Саме від цього напису й походить назва монети – „празький гріш”.
Близько 1305 року празькі гроші з’явилися на західноукраїнських землях. До кінця XV століття «широкі гроші», як їх називало українське населення, були основною валютою, якою сплачували мита й податки, здійснювали розрахунки за продані маєтності, платили за оренду вотчин. Сьогодні археологи знаходять їх уздовж усього тогочасного торговельного шляху Трір-Регенсбург–Прага–Краків–Перемишль–Галич–Київ.
Майже кожен другий з українських скарбів XІV–XV століть містив празькі гроші.
З 1419 по 1434 роки у Чехії тривали гуситські війни між прихильниками реформатора Яна Гуса та католиками. У результаті, празький гріш втратив репутацію еталонної монети, поступово поступившись місцем талеру.
