Дзвоник носить на шиї худоба, щоб пастухи могли відстежувати тварину за допомогою звуку дзвону на просторих рівнинах або в горах. Має форму сплющеної трапеції, циліндра або перевернутого келиха, всередину якого поміщене рухоме било (серце). Сила і чистота звуку залежить від розміру дзвоника, матеріалу та якості виготовлення. Найзвучніше та найсильніше звучать дзвоники, відлиті зі сталі та з латуні, вони нагадують звук церковного дзвона.
В Баварії, Австрії та Швейцарії навесні корови йдуть пастися на високогірні полонини. Ця подія називається “Alpaufzug” і святкується в кожному селі процесією через все село аж до пасовищ. Корів прикрашають квітковими вінками, вплетеними крізь роги. Найкраща молочна корова очолює процесію і носить найбільший дзвін. Дзвони “Kuheglocke” або ще відома назва “Treichle” виготовляються різних розмірів і присуджуються коровам відповідно до виробництва молока.
Восени подія повторюється, але називається “Alpabzug” (“Almabtrieb”), це коли тварини повертаються з пасовищ. Кращі корови, кожна з яких називається “Kranzkuh”, прикрашаються величезними так званими квітковими головними уборами. Спершу в процесії йдуть старші корови, а потім вже ведуть і телят. Як бачимо, субординація присутня у всьому та завжди