Касли́нське литво́ (Каслинское литьё) — старовинна галузь російського художнього промислу. Назва походить від м. Каслі, де в 1747 році відкрито чавуноливарний завод, на якому виготовляли різноманітне художнє литво: скульптуру, декоративні вази, архітектурні прикраси тощо. У 19 ст. завод почав масовий випуск художніх виробів за моделями скульпторів Федора Толстого, Петра Клодта, Євгена Лансере, Фелікса Мореллі та місцевих майстрів. У період із 1860 по 1914 роки вироби каслинських майстрів часто експонувалися на промислових виставках Росії, Австрії, Данії, Італії, Франції, Швеції, США і здобули більше 15-ти відзнак. Зокрема найвищим досягненням було гран-прі Промислової виставки у Парижі 1900 року. Попри широке визнання мистецьких виробів у всьому світі, основним напрямком виробництва на заводі була виплавка чавуну для промисловості. Виготовлено також багато серійної продукції, такої як посуд, вази, решітки, деталі печей, архітектурні елементи. Окрім того, завод виробляв листове, котельне, сортове й полосове залізо, випускав цвяхи.
Ф.-Г. Мореллі – скульптор та різьбяр по дереву. Працював у Парижі, Лондоні, Будапешті. Погруддя «Дон Кіхот» виконано в 1895р. як парний до погруддя «Мефістофель» (1895). Пара уособлює основні етичні категорії: Добро і Зло. Дон Кіхот – герой роману класика світової літератури М. Сервантеса «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» – бідний дворянин, шляхетний і великодушний, але нескінченно далекий від реального життя. Вважається символом добра. Погрудне зображення чоловіка з еспаньйолкою, закрученими вусами, в головному уборі (знаменитий «тазик для гоління»), в кірасі. Голова його звернена вправо та вгору. Напис із тильного боку по зрізу спини: Felix Morelli 1895 .
ЦІКАВО ! В Україні литво було відоме ще за Київської Русі. Від 14 ст. залишилися дзвони (дзвін собору св. Юра у Львові, 1341, майстер Я. Скора); 15 ст.— оздоблені гармати (Львів, майстри 16 ст. Л. і М. Герле, поч. 17 ст,— К. і А. Франке). З поч. 17 ст. в Галичині та на Волині відливали скульптури (саркофаги Синявських, А. Кисіля та ін.). Литво художнє Києва та Глухова представлене роботами майстрів кін. 17 — поч. 18 ст. А. Петровича, Й. і К. Балашевичів (створили худож. оздоблені гармати та дзвони). На західних землях України в 17—18 ст. значними осередками литва художнього були Львів, Перемишль, Броди (майстри Ф. Полянський, І. Бобовський, І. Бельман). Поряд з монументальним на Україні було широко розвинуте дрібне литво (люстри, підсвічники, кухонні та аптечні ступки, каламарі). В кін. 18 ст. литво починає занепадати.
матеріал статті частково взято з Вікіпедії
фото з приватної колекції