Плакет, плакета, плакетка (від франц. plaquette — дощечка) — різновид медальєного мистецтва.
Створення плакет розпочалось в добу італійського Відродження і мало перший розквіт в добу європейського маньєризму і раннього бароко. Серед старовинних майстрів виготовлення плакет — ювеліри та медальєри (фламандці Якоб Корнеліссон Коберт та Адріан де Вріс, італійці Гульельмо делла Порта та його син Томмазо делла Порта, Джованні деі Бернарді, Андреа Бріоско (бл. 1473—1532) за прізвиськом Річчо, голландець Пауль ван Фіанен). В добу німецького відродження майстром плакеток був нюрнберзький скульптор, гравер, медальєр та ювелір Петер Фльотнер (1485—1546). послідовник в мистецтві Альбрехта Дюрера. Відомо близько ста тридцяти його сюжетів, котрі прикрасили тарелі, кухлі, посуд із бронзи. Плакетки виготовляв французький майстер Ф. Брио та його послідовник в місті Нюрнберг К. Ендерлайн. Плакетки майстрів-оловянщиків використовував уславлений француз-кераміст Бернар Паліссі (бл. 1510—бл. 1689).
В 18. столітті виготовлення плакет продовжилось, але прийшли зміни в формі та матеріалах. Британський кераміст Джозайя Веджвуд налагодив виробництво плакет з фаянсу. Севрська мануфактура виготовляла плакетки з порцеляни.
Плакет як різновид медальєрного мистецтва дожив до 20 століття та відомий до нині.
